Апатія — Сліди Насильства

Я взлетів би в небеса, але так боюсь падіння
Незакриті твої зовсім битові сліди насильства
І колись я може скажу, що з тобою все гаразд
Мене їсть твоя душа, а тебе порізав час
Знову зберігаєш цей груз за собою
Я так старався позбавити болю
Різану лезом душу в неволі
Не варто
Слабкість ховай, щоб тебе не вражали
Сердце моє вже нічого не тямить
Випити склянку, забутись у ямі
Із своїх думок, і знову сховатись
Тобі проливати сльози від горя
Ти хочеш зникти назовсім поволі
Я тебе розумію й не проти
Не знаю
Як нам так бути? Що нам робити?
Депресія жере, куріння не гріє
Відчай по венам, а радість вся мимо
Моє нутро давно вже не мріє
Я взлетів би в небеса, але так боюсь падіння
Незакриті твої зовсім битові сліди насильства, і
Колись я може скажу, що з тобою все гаразд
Мене їсть твоя душа, а тебе порізав час
Я взлетів би в небеса щоб побачити світанок
Знаю, що вже незабаром стане впевненой рука
Ти затягнеш цей момент поки стане тобі сили
Я затягну так петлю, щоб не зняли з моєй шиї
Я взлетів би в небеса, але так боюсь падіння
Незакриті твої зовсім битові сліди насильства
І колись я може скажу, що з тобою все гаразд
Мене їсть твоя душа, а тебе порізав час
Я взлетів би в небеса щоб побачити світанок
Знаю, що вже незабаром стане впевненой рука
Ти затягнеш цей момент поки стане тобі сили
Я затягну так петлю, щоб не зняли з моєй шиї